Азовці як заручники російської ІПСО: хто формував списки на обмін і чому серед 1000 звільнених не було азовців
27 Травня 15:30
РОЗБІР ВІД 
Росія використала обмін 1000 на 1000 як спецоперацію ІПСО, щоб роз’єднати українців. Так пояснює відсутність азовців в обміні журналіст Микола Осиченко. Втім, командир «Азову» Денис Прокопенко заявляє про свідому відмову влади повертати оборонців Маріуполя.
А за даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, під час обміну вдалося звільнити військовослужбовців із 46 підрозділів, представники яких раніше ніколи не поверталися з полону.
Хто і чому формує списки на обмін — і чому серед них можуть бути навіть колаборанти? Як Росія використовує полонених з «Азову» для дестабілізації українського суспільства? Та що ж насправді стоїть за масштабним обміном і кому він був вигідний? Більше – у матеріалі «Комерсант Український».
Україна та росія 25 травня провели тертий етап обміну полоненими в межах формату «1000 на 1000», про який сторони домовилися на переговорах у Стамбулі. Серед звільнених з російської неволі — військовослужбовці ЗСУ, зокрема Військово-морських сил, Повітряних сил, Десантно-штурмових військ, Сил територіальної оборони, а також Національної гвардії України, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту.
Обмін 1000 українських військовополонених на 1000 російських став знаковою подією для багатьох родин, які чекали рідних.
Проте для бійців «Азову» — ще однією драмою.
Командир 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України полковник Денис Прокопенко відкрито заявив: серед звільнених — жодного «азовця», що виглядає як знущання з тих, хто четвертий рік знаходиться під нелюдським тиском у російському полоні.
За його словами, у списках на обмін з’являються навіть ті, хто колись співпрацював з ворогом, у той час, як бійці, які здалися за наказом вищого командування, залишаються в катівнях. Прокопенко прямо вказує на неефективність державного підходу до переговорів:
«Я ніколи не повірю в маячню про те, що єдина причина відсутності азовців у більшості обмінів — це небажання росіян віддавати їх. Якби це було так, ані я, ані інші бійці «Азову» не повернулися б з полону. Причина в іншому», – Денис Прокопенко.
Він закликає шукати нову тактику: пропонувати рф тих, хто має реальну вагу — московських попів, агентів впливу, або використовувати участь України в міжнародних обмінах, зокрема між західними союзниками та росією.
«Україна має унікальний досвід, має знання та дорогоцінну для всього західного світу інформацію. І це теж може бути нашим обмінним фондом. Варіанти є, нам необхідно лише адаптуватись та почати шукати нові шляхи й конфігурації. Тому що жодного азовця серед 1000 обміняних — це ганьба для всієї нашої держави. Я не вірю, що влада зацікавлена в поверненні азовців, якщо обмінами четвертий рік неефективно займаються одні й ті самі люди», – Денис Прокопенко
«Це – спецоперація ІПСО»: журналіст пояснив, чому азовців знову не повернули
Журналіст Микола Осиченко, який був у Маріуполі під час вторгнення російських військ, прокоментував в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» обмін 1000 українських військовополонених на 1000 росіян та заяву командира полку «Азов» Дениса Прокопенка про те, що влада начебто не зацікавлена у поверненні «азовців».
Осиченко вважає, що масштабний обмін, який відбувся за посередництва Туреччини, був вигідний насамперед Дональду Трампу і путіну — кожен використав цю подію для власного піару.
«Це було дуже швидко прийняте рішення в Стамбулі. Я розумію так, що цей обмін був потрібен Трампу та путіну. Дональд скаже своєму електорату: дивіться, лише при мені — такий масштабний обмін. Типу це вже шлях до діалогу», — каже Осиченко.
Водночас, за його словами, Україна не мала змоги впливати на списки полонених: росія надала перелік безапеляційно — і в ньому не було бійців «Азову». І це — свідоме рішення агресора.
«До азовців ставлення набагато жорсткіше. Саме «Азов» росія демонізує. Це — частина ІПСО. Вони бачать, що щотижня в Україні проходять акції Free Azov. І, не включаючи «азовців» у списки, росія залишає собі інструмент тиску на наше суспільство», — пояснює Микола Осиченко.
На думку Осиченка, це стратегія, спрямована на дестабілізацію: залишити найболючішу частину українських полонених — тих, хто здався за наказом Генштабу в Маріуполі — в руках ФСБ, щоб підірвати довіру до української влади.
«Спецслужби росії зробили це абсолютно свідомо. Вони не віддали азовців, щоб розхитати наше суспільство. І тепер ті, хто чекає своїх близьких, мають образу — не на росію, а на українську владу», — каже Осиченко.
Він також нагадав, що у травні 2022 року представники російського ГРУ обіцяли оборонцям Маріуполя, що вони проведуть у полоні лише кілька місяців. Але обіцянки залишилися порожніми.
«Для путіна було критично важливо закрити історію з Азовсталлю. Тоді він пообіцяв усе, що завгодно, аби гарнізон вийшов. Але, не повернувши азовців зараз, росія залишила собі важіль впливу», — наголошує Осиченко.
З полону повернулися українські захисники із 46 частин, яких раніше не включали до списків
Уперше за весь час повномасштабної війни в Україну повернулися бійці з 46 військових частин, жодного представника яких раніше не вдавалося визволити з полону. Про це повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, підбиваючи підсумки обміну, що відбувся днями.
«Повернення бійців із цих підрозділів довгий час блокувалося російською стороною з різних причин. Кожен третій звільнений український військовослужбовець пробув у полоні понад 3 роки – 311 Захисників утримувалися в неволі з 2022 року. 122 воїни перебували у російських застінках з 2023 року і 150 Оборонців — з 2024-го» – Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими
Хто повернувся додому?
Серед визволених — представники всіх ключових родів військ. Найбільше — 497 військовослужбовців Сухопутних сил, 97 моряків ВМС, 95 бійців Територіальної оборони, 72 десантники.
Також додому повернулися 21 боєць Сил безпілотних систем, 2 представники Повітряних сил, 2 — Сил підтримки, 56 прикордонників, 31 нацгвардієць і 1 представник Державної спеціальної служби транспорту.
Окремо наголошується:
«Додому повернулися 175 Оборонців Маріупольського гарнізону, 81 із них потрапили в полон з Азовсталі».
Це — солдати та сержанти, які тримали оборону на найгарячіших ділянках фронту, багато з них потрапили у полон під час найжорстокіших боїв.
