Баку стає ближчим до Києва: геополітичний розворот Азербайджану
28 Травня 09:01
РОЗБІР ВІД 
Після тривалого періоду обережного нейтралітету Азербайджан демонструє дедалі виразніші ознаки охолодження відносин із росією. Від виведення «миротворців»з Карабаху до дипломатичних демаршів після трагедії з пасажирським літаком — Баку обирає нову траєкторію.
28 травня Азербайджан відзначає День незалежності — символ відновлення державності та національного суверенітету. Це свято набуває особливого значення в умовах глобальних викликів, зокрема повномасштабної війни росії проти України.
Азербайджан, як важливий регіональний гравець на Кавказі, демонструє складну і багатогранну позицію в цьому конфлікті, балансуючи між власними національними інтересами, історичними зв’язками з росією та підтримкою України.
Союзництво з рф?
За два дні до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, 22 лютого 2022 року, президенти Азербайджану та росії підписали в Москві Декларацію про союзницьку взаємодію. Цей документ, за підписом Ільхама Алієва і Володимира Путіна, передбачав поглиблення співпраці у політичній, економічній і безпековій сферах.
Декларація про союзницьку взаємодію викликала занепокоєння в українському суспільстві, оскільки була сприйнята як сигнал про можливе зближення Баку з Москвою на тлі агресії проти України.
Однак Азербайджан, схоже, прагнув убезпечити власні інтереси, зокрема в енергетичній сфері та у відносинах із росією як сусідом і партнером у регіональних питаннях, таких як врегулювання конфлікту в Нагірному Карабаху.
Азербайджан на початку війни
У квітні 2022 року президент Ільхам Алієв наголосив, що його країна підтримує територіальну цілісність України.
«Так, ми не заперечуємо, що у нас добрі стосунки з росією»,
— сказав він і додав, що
«принципи міжнародного права в жодному разі не мають спотворюватися через політичну перевагу».
Своєю чергою Президент України Володимир Зеленський заявив, що
«Азербайджан — одна з небагатьох країн, нейтральну позицію якої Київ готовий зрозуміти. Ми розуміємо баланс нейтральності, тому що у них може розпочатися війна. Але чекаємо більшого і довго зрозуміти не можемо, тому що нам це буде важко»,
— пояснив він позицію Києва щодо очікування від Баку більшої рішучості.
Однак влада кавказької країни продовжувала уникати відкритої конфронтації з росією.
Баку так і не приєднався до країн, які надають Україні пряму військову допомогу, а делегація Азербайджану в ООН під час ключових голосувань на підтримку України завжди була відсутньою.
Однак на тлі такої військово-політичної обережності Азербайджан надавав гуманітарну допомогу Україні.
У березні 2022 року державна нафтова компанія SOCAR безоплатно надавала паливо українським медичним службам, які працювали в умовах бойових дій. Крім того, Азербайджан почав регулярно надсилати гуманітарні вантажі в постраждалі регіони України, а під час блекауту — генератори.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Азербайджан виводить російські війська
Через відсутність більш проукраїнської позиції склалася думка, що Азербайджан сповідує проросійський курс та став мовчазним союзником рф.
Однак у 2024 році офіційний Баку зробив крок, у реалізацію якого мало хто вірив — вивів російські «миротворчі війська» зі своєї території. Увесь особовий склад, зброя та техніка армії рф залишили країну.
Виведення цих військ стало сигналом прагнення Баку посилити власний суверенітет і зменшити залежність від Москви. Російські так звані «миротворці» були розміщені в Нагірному Карабаху після підписання тристоронньої угоди між Азербайджаном, Вірменією та росією у 2020 році, яку продавлював Кремль. Азербайджан зобов’язався, що ці «миротворці» будуть перебувати на території Нагірного Карабаху до 2025 року з можливістю пролонгації їхнього перебування кожні п’ять років. Однак після повного звільнення Карабаху у вересні 2023 року Алієву вдалося переконати Москву, що більше необхідності в «миротворцях» немає.
Поворот від рф
Майже через пів року після виводу військовиків рф відносини між Азербайджаном і росією значно погіршилися. Сталося це через збиття російськими ППО 25 грудня 2024 року азербайджанського пасажирського літака.
Він виконував рейс з Баку до Грозного. В цей час територія Чечні була під атакою українських безпілотників. Росія не оголосила повітряний простір над регіоном закритим для цивільної авіації, що й сприяло трагедії.
В небі над Грозним російська система ППО «Панцир-С1» випустила ракету ймовірно для відбиття атаки українських дронів, однак вона пошкодила пасажирський літак.
Азербайджанським пілотам, які керували пошкодженим літаком, російські диспетчери відмовляли в посадці на місцевих аеропортах. Цілком імовірно, що росія хотіла зам’яти конфлікт: якби повітряне судно впало на території Північного Кавказу, Москва, знайшла б зручні пояснення, щоб уникнути відповідальності.
Тоді екіпаж борта Embraer E19 запросив дозвіл на посадку у Казахстані. Скерувавши літак через Каспійське море до казахського Актау, він здійснив аварійну посадку та розбився за 3 км від аеропорту.
На борту літака було 67 осіб: 38 загинули, 29 — вижили. Всі пілоти та персонал літака отримали звання героя посмертно. Вся країна проводжала в останню путь тих, кого збила російська ракета…
Президент Алієв обурився поведінкою Кремля, який спочатку заперечував свою причетність. Хоча Путін вибачився за «трагічний інцидент», росія досі офіційно не визнала свою відповідальність. Ця трагедія підкреслила зростання недовіри Баку до Москви.
Через кілька тижнів після цього інциденту Азербайджан ухвалив рішення про закриття представництва «Русского дома» в Баку – культурного центру, який фінансується росією і слугує інструментом її «м’якої сили». Крім того, Баку звинуватив росію в організації кібератаки на азербайджанські державні установи.
За цим послідувала низка подій, які ще більше загострили напруженість між країнами. Азербайджан відмовився екстрадувати до росії суддю Олену Хахлєєву, яку Москва звинуватила у корупційних злочинах та заблокував російський пропагандистський сайт «Царьград» (а до цього закрив кореспондентський пункт редакції «Спутника» у Баку).
Подяка Азербайджану
Показовим моментом стала зустріч президента Азербайджану та міністра закордонних справ України Андрія Сибіги. Вона відбулася 25 травня в Баку, куди прилетів очільник МЗС.
Український міністр та президент Азербайджану мали «відкриту та детальну розмову» щодо двосторонніх відносин між Україною та Азербайджаном, а також актуальних міжнародних питань.
Сибіга подякував азербайджанському лідеру за послідовну підтримку територіальної цілісності України, а також за гуманітарну та енергетичну допомогу, яку Азербайджан надавав Україні в зимовий період.
У день своєї незалежності Азербайджан (територія якого приблизно дорівнює трьом областям України) перебуває у складному геополітичному становищі. На півночі він межує з росією, яка веде агресивну війну проти України та створює загрозу регіональній стабільності.
На півдні сусідом є Іран, який не може змиритися з існуванням незалежного Азербайджану та намагається посилити свій вплив і повернути країну у свою орбіту.
Нарешті, на заході — Вірменія, з якою за останні 30 років через конфлікт у Нагірному Карабаху двічі воював Азербайджан.
Баку змушений балансувати у своїй зовнішній політиці та уникати відкритих конфронтацій з сусідами, зокрема з рф. Однак війна росії проти України дедалі більше схиляє Азербайджан до більш проукраїнської позиції, роблячи його чутливим до прагнень українців відстояти свою державу та незалежність.
Асіф Алієв, спеціально для “Комерсанту Українського”
