Завершується цьогорічна вступна кампанія. Найпопулярнішою спеціальністю серед абітурієнтів-2024 стала «Психологія». Майбутні студенти оминули низку інших важливих для країни професій. Найменше цікавить молодь “Управління інформаційною безпекою» в галузі “Воєнні науки» та чомусь залишилися вільними бюджетні місця на спеціальність “102 Хімія». За даними сайту Вступ.ОСВІТА.UA станом на 16 серпня у навчальних закладах по всій країні цього року подали 765 заявок на “Хімію”. Після відбору та розгляду кандидатур, зарахували лише 244 студентів. І хоча повне завершення вступної кампанії-2024 відбудеться 31 жовтня, як і зарахування на контрактну форму навчання, вже сьогодні чітко вимальовується рейтинг спеціальностей.
Комерсант український
розбирався, чому вакантними лишаються місця на спеціальність “102 Хімія» та що думає про популяризацію науки найвідоміший хімік України та блогер-мільйонник Гліб Репіч.
Зарахування вступників на бюджет тривало до 10 серпня 2024 року, контрактників приймають до жовтня. Втім, вже сьогодні сформувався рейтинг найбільш популярних спеціальностей серед абітурієнтів. Вперше очолила його «Психологія», зібравши 47 672 заяви. У той час як спеціальність «Право», яка традиційно посідала лідерські позиції, цього року не потрапила навіть п’ятірку, посівши шосте місце.
За інформацією Education.ua, десятка найпопулярніших спеціальностей у 2024 виглядає так:
- «Психологія»
- «Менеджмент»
- «Філологія»
- «Комп’ютерні науки»
- «Маркетинг»
- «Право»
- «Інженерія програмного забезпечення»
- «Середня освіта»
- «Економіка»
- «Кібербезпека та захист інформації»
Антирейтинг очолили такі спеціальності як «Управління інформаційною безпекою» в галузі «Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону» (12 заявок), «Релігієзнавство» (62), «Освітні, педагогічні науки» (75), «Громадське здоров’я” (163), «Суднобудування» (217 заяв).
Здивували й вільні бюджетні місця на спеціальність «Хімія». Адже вона входить в перелік спеціальностей, які мають особливу підтримку держави. Позначаючи ці спеціальності як важливі для країни та суспільства, держава мотивує абітурієнтів вступати на ці спеціальності завдяки підвищенню їхніх конкурсних балів.
До прикладу, Київський національний університет імені Тараса Шевченка зарахував на Хімічний факультет 65 студентів на бюджет при максимальному держзамовленні — 97 (без урахування місць з квотами 1 і 2).
Така ж ситуація у Львівському національному університеті імені Івана Франка. З 60 бюджетних місць заповнено лише 28.
У Харківському національному університеті імені В.Н.Каразіна на 94 держзамовлень (разом з квотами 1 і 2) знайшлося лише 13 студентів. Звісно, вплив війни на бажання студентів вступати в ті чи інші університети також чималий.
В Українському інституті майбутнього ексклюзивно для Комерсант український розповідають, така проблема, що склалася зі спеціальністю «Хімія», є давня та багатокомпонентна.
«З одного боку, ще коли скорочувалася хімічна промисловість був охолоджений інтерес до цього предмету. З іншого, ті студенти, які цілилися на науки, бачили слабку перспективу в Україні. Це й оснащення лабораторій, і перспективи працевлаштування. Отже, прагнули здобувати освіту на Заході», — Микола Скиба, експерт напрямку “Освіта” аналітичного центру Українського інституту майбутнього
Скиба додає, в Україні невеликі перспективи для дослідження самої науки, а матеріально-технічна база тих, хто розуміє цінність цього предмету, слабка.
Ще один компонент — це рольові моделі. В хімії не було явища або людини, які б розглядалися як орієнтир, зразок або приклад, додає експерт Українського інституту майбутнього. Хімія — це рутина на відміну від тієї ж фізики, що має певну філософію та романтизм.
«Це один менш очевидний фактор — це якість викладання хімії та обладнання. І тут стоїть питання: як зацікавити? Щоб відновити інтерес, потрібні сучасні лабораторії, можливість проводити експерименти. Музеї науки, які б робили наголос на шоу та видовищності, почали досить пізно виникати», — Микола Скиба
В Українському інституті майбутнього впевнені, ситуація поступово змінюється попри те, що існують географічні проблеми. Мало людей вступає в українські вузи, а кількість абітурієнтів з початком повномасштабного вторгнення зменшилась на третину, зазначає Скиба.
Як збільшити інтерес до хімії
Потрібно більше вкладати в популяризацію науки, а це цілий комплекс, каже експерт напрямку “Освіта” аналітичного центру Українського інституту майбутнього.
«Потрібні люди, які вміють популяризувати, науковці, які можуть бути блогерами, писати популярні книжки» — Микола Скиба
Ба більше, в збільшенні кількості студентів мають бути зацікавлені фармацевтичні компанії, бо там потрібні хіміки. А також компанії, які виробляють добрива, добавки для агросфери, каже Скиба. Перед ними стоїть завдання — йти в школу, створювати міжшкільні хаби, щоб зацікавити. І такі приклади сьогодні вже є.
Найвідоміший хімік України, кандидат хімічних наук, популяризатор науки та блогер-мільйонник Гліб Репіч ексклюзивно для ділиться досвідом, як вдається популяризувати науку для сучасної молоді.
«Я займався популяризацією науки дуже довго, проводив різні заходи спільно з академією наук. Показували дітям цікаві експерименти та розповідали, навіщо ми це робимо. Сучасна молодь досить прагматична. Вони дивляться на те, чим їм зайнятися через призму того, що принесе їм успіх», — Гліб Репіч
Молодь орієнтується на успіх
Молодь дивиться на успішних людей і хіміків серед них немає, в Україні зокрема, каже Репіч.
Ще одна проблема — низький рівень освіти в школі. Відомий хімік каже, освіта — це найменш оплачувана сфера в Україні, рівень зарплат низький, а, відповідно, і соціальний статус вчителя.
«Вчителі, які в школі, і теоретично можуть навчити, в більшості не є тими, на кого учні хочуть стати схожими, а навпаки, є тими, кого точно не хотіли б наслідувати», — Гліб Репіч
Так, хімією можна заробити грошей на хліб з маслом, але треба працювати, каже Репіч. Якщо в інших професіях можна працювати менше та отримувати більше, то хімія не є простою спеціальністю. Це — надто складно, на це молодь не піде ніколи, впевнений кандидат хімічних наук.
«В більшості батьки та діти розуміють, що такі професії, як хімія, фізика не принесуть успіху і вони намагаються обрати ті спеціальності, де б вони більше заробляли. Наприклад, психолог бере за сеанс по 2 тисячі гривень. Зрозуміло, що всі захочуть стати психологами», — Гліб Репіч
Кандидат хімічних наук впевнений, треба впроваджувати державні програми, щось на кшталт того, що робив Лі Куан Ю в Сінгапурі. Адже відомий державний діяч, один з творців сінгапурського «економічного дива» побудував цілий курс, щоб його держава стала острівцем наукомісткої промисловості. І саме складні технології та техніки можуть принести найбільше плодів, каже Репіч. І головне — державна підтримка.
І хоча Гліб Репіч зазначив в розмові, що популяризація наук — це не зовсім питання блогерів, сам науковець робить величезний внесок в розвиток науки та долучення до неї молоді. Лише в мережі Tik-Tok має більше мільйона прихильників молодої аудиторії. А значить, є прикладом для наслідування.
Автор — Анастасія Федор