1 млн грн зарплати у квартал для аудиторів: чи стане Україна за таких умов краще контролювати бюджетні кошти?
28 Листопада 2024 17:30
РОЗБІР ВІД 
Україна продовжує адаптувати свою державну фінансову систему для прозорого управління коштами, які надходять від Європейського Союзу. Одним із ключових кроків стало розширення повноважень Рахункової палати та Державної аудиторської служби України (Держаудитслужби) й впровадження нових умов оплати праці її працівників.
Чи дійсно для фахівців цих двох структур, які контролюють витрачання бюджетних коштів в Україні у різних секторах економіки, передбачені зарплати в кілька сотень тисяч гривень та що криється в деталях зареєстрованих Верховною Радою законопроєктів – «Комерсант Український» розбирався.
Держаудитслужба: новий підхід до кадрової політики
25 листопада 2024 року Міністерство фінансів зареєструвало у Верховній Раді законопроєкт №12245, який пропонує радикальні зміни до законодавства щодо функціонування Держаудитслужби. Основний акцент зроблено на покращення умов праці та розширення кадрового потенціалу органу.
Серед основних пропозицій:
- Відокремлення спеціальних посад. Відповідно до проєкту, деякі посади у Держаудитслужбі не підпадатимуть під дію Закону «Про державну службу». Натомість умови їхньої діяльності будуть регулюватися окремим законодавством.
- Нові вимоги до кандидатів. На посади з особливим статусом можуть претендувати громадяни України з вищою освітою (бакалавр і вище) у сферах аудиту, економіки, права, бухгалтерського обліку або інформаційних технологій. Важливою умовою є володіння державною мовою та бездоганна ділова репутація.
- Прозорість і конкуренція. Призначення посадовців зі спеціальними званнями проходитиме за конкурсом, критерії якого визначатиме Міністерство фінансів.
Нові зарплати для нових викликів
Одним із центральних пунктів законопроєкту є новий підхід до формування зарплат. Оплата праці складатиметься з:
- Посадового окладу. Наприклад, оклад керівника Держаудитслужби становитиме 55 розмірів прожиткового мінімуму, що на сьогодні дорівнює 115 610 грн.
- Доплати за спеціальні звання (до 33 632 грн для державного контролера І рангу) та доплати за доступ до державної таємниці (до 10% посадового окладу залежно від рівня секретності).
- Премії, розмір якої не може перевищувати 30% від посадового окладу.
Для посад у Києві передбачено коефіцієнт 1,2, що збільшить оклад керівника до 138 732 грн. У загальному підсумку місячний дохід керівника служби може сягати 227 тисяч грн з урахуванням усіх надбавок.
Також запроваджено систему спеціальних звань для посадовців (від державного контролера І до VI рангу), а також щорічну оплачувану відпустку тривалістю 45 календарних днів для керівництва та 30 днів для інших посадових осіб.
Майже 350 тисяч грн на місяць для члена Рахункової палати
30 жовтня Верховна Рада також ухвалила законопроєкт №10044-д про реформу Рахункової палати. Цей орган, який здійснює зовнішній фінансовий контроль, також отримав суттєві підвищення в оплаті праці. Згідно із законом:
- Голова Рахункової палати отримає базовий оклад у розмірі 55 прожиткових мінімумів (близько 199 848 грн з урахуванням київського коефіцієнта 1,2).
- Інший член палати — 48 прожиткових мінімумів (приблизно 174 тисяч грн).
Окрім базового окладу, передбачено доплати за стаж роботи, роботу з держтаємницею, а також премії. Загалом зарплата члена Рахункової палати може досягати 348 тисяч грн на місяць. Також для працівників передбачені відпустки тривалістю до 45 днів із виплатою середньомісячного заробітку.
Навіщо такі витрати та які виклики?
Офіційна мотивація реформ — підвищення прозорості використання коштів, довіра міжнародних партнерів та забезпечення високого рівня відповідальності посадовців. Зокрема, нові правила дозволяють призначати керівників із професійною підготовкою та сертифікацією міжнародного рівня. Однак виникає низка запитань: чи не створить високий рівень зарплат прецеденту для інших державних органів із вимогою підвищення окладів? Як забезпечити ефективність і запобігти можливим зловживанням?
Попри позитивний вектор змін, підвищення зарплат потребує додаткових бюджетних витрат, що може викликати питання в умовах дефіциту держбюджету. Також залишається викликом забезпечення реальної прозорості та ефективного контролю за діяльністю служби.
Автор — Анастасія Федор
